|
||
Стихотворение написано в самолёте "Ил-86" по пути с Кандагара в Ташкент (улетал насовсем). 70-я бригада как раз вышла на боевые. А мне пришлось уезжать... |
"КАНДАГАР". Кандагар... Така страшна, немилосердна спека. Повсюди нас чекала небезпека! Знову обстріл "душманами" колони. Знову підрив, з відлунням у скелясті гори. Кандагар... Твої скалічені підривами дороги... Розвалені будинки... Мовчазні пороги Осель, в яких життя ледь тліє... Кожний жилець яких про тишу тільки мріє... Кандагр... Та "Чорна площа", що смертю знаменита... Що кров*ю нашою немов з небес полита... І ті "дували", за якими смерть ховалась... Життя солдатське не одне там обірвалось! Кандагар... Дорога з "Площі" аж до "ГеСееМа"... Її проскочити - то вже страшна проблема! З гранатометів там по нас стріляють! Вантаж "Двухсотий" часто поповняють! Кандагар... Чорна хмара з пустелі повзе, як оптичний обман! Знову ворог пісками веде в Кандагар караван! "Елеватор", "Даман" і район "Панджваї"... Смерть нещадну знайшли там друзі мої... Кандагар... Кандагар... Кандагар...
|
По всем вопросам, связанным с использованием представленных на ArtOfWar материалов, обращайтесь напрямую к авторам произведений или к редактору сайта по email artofwar.ru@mail.ru
(с) ArtOfWar, 1998-2015 |