|
||
Сколько слёз пролили наши матери, наши родные... Мы поняли это только тогда, когда возвратились из-за речки. Поклонились соим родным...А сколько не возвратилось. Как им быть, не попросившим прощенья? |
"РІДНА МОЯ, МАМО". Мамо. Рідна моя, мамо. Я вже далеко від оселі. В чужій країні. За "Салангом". Де гори, спека і пустелі. Я знаю, що немає в тебе сну З тих пір коли поїхав я "за річку". З тих пір ти посивіла враз. Не засипаєш кожну нічку. Щоб повернувся я додому Ти Бога молиш, щохвилини. Я повернуся, мамо, і побачу Зелені наші полонини. Я обніму тебе і сам заплачу. Промовлю тихо, - Я з тобою. Ніхто нас не розлучить більш Несправедливою війною. Бог допоміг нам! Та молитва, Яка злітала з вуст твоїх, Бар*єром стала перед смертю! Сина залишила в живих!
|
По всем вопросам, связанным с использованием представленных на ArtOfWar материалов, обращайтесь напрямую к авторам произведений или к редактору сайта по email artofwar.ru@mail.ru
(с) ArtOfWar, 1998-2018 |