"МЕРТВИМ I ЖИВИМ!"

Згадаймо,брат,те небо темно-синє,
Зiрками всипане...Немов кущi калини
Кров*ю забризкане... Як рани друзiв наших,
Що смерть знайшли далеко вiд родини.

ПРИСПIВ:

Роки летять.I нас становиться все менше
На цiй оновленiй, але святiй Землi.
Котра летить у Всесвiтi...Куди? Нiхто цього не знає...
Як душi друзiв наших,загиблих на страшнiй вiйнi.

Пiсок скрипучий, замiшаний на кровi.
Вiн на зубах,в очах,в наших легенях
Лишивсь навiчно,як вантаж "двохсотий"
Тiл друзiв наших,загиблих на кривавих скелях.

ПРИСПIВ.

Лишились ми живi.Не виннi ми у тому,
Що повернулись до своїх сiмей.
Ми пам*ятаєм всiх Вас,до одного!
Так навчимо ж цього своїх малих дiтей!

ПРИСПIВ.

Брати мої i сестри мої рiднi!
Лишаймося людьми на все своє життя!
Щоб не було смертей i похоронок...
Вiйнi "афганськiй" не буде вороття!

ПРИСПIВ.