|
||
Реальна подія, яка не була такою вже рідкістю ТАМ. Але сама боротьба до останнього за екіпаж і бойову машину тоді вразила. |
Дві битви за один політ Аеродром "Кабул". Весна. Хвилини відпочинку. Мулли молитва голосна Вривається в будинки. Службове рондо до кінця Вже добіга помалу. Нема ні звіра, ні ловця... Війни - як не бувало. Я так любив хвилини ці. У вишині - ні хмари. Ширяють тільки горобці, Та вертольотів пара. Та що-ж один так низько йде?.. Неначе п"яний тоне. Його ведучий вже онде,- По смузі вітер гонить. І я примружився на мить: (О! Як же сонце сяє!) Та він... поранений летить. Шассі в нього немає. Турбін розстріляних виття, Машина вередує. Такий політ на все життя Кошмари гарантує. Пілоти, начебто, не з тих, Кого не любить небо. Двигун дотягне до сво§х, Та ще ж і сісти треба. Вже майже скінчився політ,- Страшний вояж у гори, Тепер спирався вертоліт Лише на дві опори. Лягає зраненим бортом, Неначе спати буде. Не можна! Черконе гвинтом,- Розтрощить за секунди. Із пекла вирвався, вцілів, Не впав під лезо бритви. Тепер триває на землі За §х спасіння битва. Для когось - гори у красі, Комусь - весна столична, Комусь - життя на терези Покладено публічно. Несли усе: важке, тверде, Під "хворий" бік мостили. Готово! Більше не веде. Саджайте гвинтокрила. І знову тиша , і весна, Та горобці на лузі. Не вірилось, що йде війна, Та ось вона, на смузі. Мені, як свідкові, щемить, Хоч я там був стороннім: Саджали хлопці вертоліт На плечі і долоні. 27 січня 2008 рік
|
По всем вопросам, связанным с использованием представленных на ArtOfWar материалов, обращайтесь напрямую к авторам произведений или к редактору сайта по email artofwar.ru@mail.ru
(с) ArtOfWar, 1998-2015 |