|
||
Короткий, але реалістичний сон, у якому я відчув себе щасливим, бо у ньому збулася давня мрія - опинитися у країні, яка генерує ностальгічні спогади. |
А плин життя міняється вночі! Вирівнює усе неідеальне. Я зважився на вичнок радикальний. Лиш тільки люд натомлений спочив, Афганістан! Поважності твоїй В укліннім русі голову схиляю. Кабул - ділами сповнений до краю. У сутолоці мішаній, бучній. Строкатий ринок зграйкою бачат Наповнив серце спомином по вінця. Тут спецій неповторний аромат... Та хто б надав роботу українцю? До вас прийшов попрацювати я. Дивлюсь навкруг, роззявивши пащеку. А тут якраз шукають водія - Підвозити пілюлі до аптеки. А-ну, малеча, по дувалах! Цить! Я стати до роботи поспішаю. Аж тут... дзвінок будильника дзижчить, Виводячи з навіяного раю. Себе обмацав: мертвий чи живий? От-от у ліжку власному прозрію. Було чи ні? Залишилися мрії. Та все ж... Оце так масу придавив!
|
По всем вопросам, связанным с использованием представленных на ArtOfWar материалов, обращайтесь напрямую к авторам произведений или к редактору сайта по email artofwar.ru@mail.ru
(с) ArtOfWar, 1998-2015 |