Вишнi 

В зеленiм листi вишнi запашнi
Що жаром пашать i палають,
В зiрок далеких наче грають.
- Ти їх вхопи, стиглi й смачнi.

Як скуштувати хочеться менi
Ласощi, що сяють, як вогнi
Й нiякий оклик тобi: Ще нi!
Я зараз Їх зiрву, хоча б двi.

Яскрава кров - це лiпше вино,
Що з вишень до шлунку стiка",
Наче сонечко зазира" у вiкно,
Й хмiль насолоди тебе зустрiча".

Берiть, зiрвiть, куштуйте вишнi!
Вони, як квiточки яскравi, пишнi,
Їх смаковиння, не буде вам лишн",
То смакуйте їх все вище й вище...

УкраЇна. Липень. 2011 рiк

Зустрiч однокласникiв.



Сьогоднi однокласники зiбрались
В казковiй новоушицькiй кав"ярнi
Й оченята вiд спогадiв смiялись,
Що були зацiкавленi, ще й гарнi.

МоЇ думи в минуле полетiли
При видi стомлених роками рис.
В душi всi фото потеплiли
I кольоровий клiп богами вис.

Розмови друзiв за столами
Дзвенiли, як весняний потiчок - 
Це гомiн над долинами, горами
В напрузi бiльш тисячi свiчок.

Я слово до спiвучнiв мав
Яке у вiчi присутнiм казав:
Здоров"я, ще й щастя бажав,
Й зорi слави вiд них жав.

Пiсня всiх нас по"днала,
Що голубкою там лiтала.
Юнiсть в танцi поладнала
Наснагу, що весело вiтала...

Задоволенню не було меж,
Веселився зi всiма i я теж.
Пiрнули ми в Юнь - авжеж -
Це спалахи прожитих пожеж...

УкраЇна. Липень. 2011 рiк

Гомонiла площа.

У вiвторок гомонiла площа
В центрi нашого села.
На торг вiдьма - Тодоска, 
Вела з собою чортеня:

- Щоби обдурити покупця,
Заздрiсть людську обновити,
У зiваки поцупити гаманця,
А iнших розумом обдiлити.

Тут торгашi собi торгують,
Грошенята пальцями рахують
i селян товаром годують,
А неуважних ще й "обдують"...

УкраЇна. Липень. 2011 рiк

Сонячний ранок.

 

Трави у перлиннiй росi
На ранковiй зорi
I у свавiльнiм Днiстрi
Наче у синiм вiкнi

Хвилi променi катають,
Якi всi вiтри пiдганяють
Та блискочуть i гадають
Людям настрiй пiдiймають.

Вони лагiдно вiтають
Усе живе, що навкруги - 
Квiтучого Днiстра береги,
Якi прокинулись i зiвають...



УкраЇна. Липень. 2011 рiк

Нiчнi спомини

Я теплоЇ лiтньоЇ ночi
Споминаю чарiвнi лiта,
Нiби сон бачать очi,
Що в вирiй собi вiдлiта".

О, доле, я дякую тобi
За те, що щасливий нинi
За далi з сонцем лазурнi
На милiй ненцi УкраЇнi.

За науку в школi у селi
За свiтлi чепурненькi хатки
Де живуть дорослi й малi
Хоробрих предкiв гордi нащадки...

 

УкраЇна. Липень. 2011 рiк

Балада про невiдомого солдата

Ясно - невiдомого солдата 
На бiлiм свiтi не бува",
Десь же була його хата
I мати, що завжди чека".

Очiку" кожну вiльну мить
Статного, й доброго,
I серце ЇЇ саме летить
До козака хороброго,

У новiй формi вiйськовiй,
Що ворогiв скида" з тину.
У далекий зеленiй дiбровi,
I думи линуть мати сину, 

Про сiм'ю й свою Вiтчизну
Яку вiд загарбникiв захища",
Та куля зачервонила бiлизну
I про його нiхто не зна".

Пройдуть роки, десятилiття
Може й другого столiття
Наступить нова пора лiтня,
Та подих вiйни лихолiття
 
Нам не забути нi дня,
Бо за волю загинула рiдня
Й у згадках спомин - рiзня -
ЧорноЇ вiйни гiрка рiлля.

Загиблого солдата доля не проста -
Його подвиг нам не забути на вiка.

Про кохання.

Кохана, ти завжди зi мною будь,
Якщо вночi не можеш заснуть.
Нам зорi сяють, як - цвiтуть, 
Бо це - кохання i з золота суть.

Кохана, ти руку менi подала
I з усмiшкою на танець звала,
Тодi коли квiтчала наша земля
I темп жвавого життя задала.

Нам усмiхнулася яскрава зоря
Ми ринули в вирiй, як бджоли в поля -
Це було кохання чарiвне зiлля -
Радiсть королiвни - щастя короля....

Литва. 2020-08-23



Дитяча пригода з кавунами

Колись два жвавих брата Чорноконь,
Брати бешкетники, отi - Бiлецькi,
Велосипеди не випускали iз долонь,
Я, Василь, Євген, i ми - не кепськi,

Щодуху поЇхали по кавуни достиглi
У Балабанiвку на привабливий баштан.
Ми хлопчаки, як тi - пернатi щиглi
I крутили педалi, як дужий кардан.

Дорога бiгла через Струзький лiс,
А далi на високий горб i вже - Струга.
Який нас спонукав на крадiж бiс 
Нiхто не знав, а це його була заслуга.

На перехрестi ми звернули вправо,
Розкiшно Їхали, та повернули влiво, 
Та сторож мiша" - кепськi справи,
А кавуни макiтрами блистiли - дiло.

Сторож баштана нас добряче ганяв,
Та кожен по два - три кавунчики мав.
Ми додому дмухнули, а вiн все стояв,
Берданку в руки взяв i стрiляв.
      
Ми, там не лишили нашого духа, 
Радiсть вiд азарту - це мила доля,
А ми, добрих ангелiв не слуха,
Та до нас не сунула нудьга з поля. 

То за Стругою з горба злiтали
Хлопчиська iз зеленими м'ячами
Й пiсню перемоги гучно спiвали,
А чортенята радiсно скавчали.

Та кавуни уже попереду котились
Ми падали, обганяли Їх - тi бились
Вiд порохiв кавунчики не мились,
А ми вiд болю ран вужами вились.

Велосипеди цифру 8 показали,
А ми вiд горя сльози зливали. 
- Це вам наука, - ангели шептали,
Та ми не чули, кавуни збирали.

То ж добро - ласощi пропада"
I не змивши кожен з них бруду 
Рожевi шматочки всмак ковта",
Сльози стира", розпач i тугу.  

Солодкий сiк розмивши бруд
Розмазаний був по лицi
I розтiкався, капав, й худ,
А чортята тiшились собi.

Смiючись, ми на все начхали,
Поласували брудними кавунами,
Як собаки рани своЇ зализали
I чвалали, з ангелами, та чортами.



Це дiло було давно, в 1970 роцi,
I було це часто, на кожному кроцi,
Та це спомина"ш, лежачи на боцi,
Смiшинка зi сльозою застряла в оцi.

Литва. 2011. 09. 17

Небо задощило.

Якось вранцi небо задощило
I смутно посвистував вiтер,
Та сивим димком яри залило,
Баюри блищали - море вiдер.

Дорога безмiрною тугою тяглася
В спустошене пiсля жнив поле -
Плакуча Осiнь Зимi не пiддалася -
Небо вiд густих хмар не прозоре.

Тут вилась коса щiтка дощу -
На обрiЇ бiлi явори в поту.
- СкупоЇ заграви сонця прошу,
Бо досить вже сипати росу. 

Литва. 2011. 12. 20.

Спека в далекiй краЇнi Афганiстан

Сонце рiзко пiднялося вгору
У засклену прозору блакить,
У безмiрну небесну комору,
Починаючи внизу все палить.

Тут безшумно закипала спека -
Пiд панамою спiвав джиґунець -
Без води чатувала небезпека,
I серце гуло, як двигунець.

Як хотiлось джерельноЇ води
Й на заЇдок сiк спiлого граната,
Жаром в бою шкварчали стволи 
I рiжки пустi, " лише граната.

Нам було, дуже пекельно жарко,
I сонце 'на коня' налило чарку.
Вбивати ворогiв - все ж жаль то,
Що падуть вiд пострiлiв шпарко.

Ця спека в далекiй краЇнi,
Що опалила в макiтрi мозки,
Виходить, як вода по краплинi
I вбива" в неЇ болючi гвiздки.

Литва. 2011. 12. 22.

Серце радiсно щемить

Небо сiрi" - свiта" -
Бiлий день воскреса",
Всiх живих вiта" -
Свiт жити поспiша".

Вiтерець собi летить
Й кучерявi хмари гонить.
Серце радiсно щемить -
Кохання в дзвони дзвонить...

Литва. 2012. 06. 12.
*
Квiтучий луг, неначе море
Й колосся хлiбiв широке поле,
Та блакитне небо прозоре,
Знiмають бiль, сум чи горе...     Литва. 2012. 07. 02.
*
Сьогоднiшня шоколадна нiч
Ся" безлiччю яскравих свiч
I ти з коханою увiч на ввiч -
Кохання пала" неначе пiч.          Литва. 2012. 07. 07