ArtOfWar. Творчество ветеранов последних войн. Сайт имени Владимира Григорьева

Рыбак Эмир Иванович
Люба ненько УкраЇно моя

[Регистрация] [Найти] [Обсуждения] [Новинки] [English] [Помощь] [Построения] [Окопка.ru]
Оценка: 5.53*10  Ваша оценка:
  • Аннотация:
    Збiрник: 1) Люба ненько УкраЇно моя 2) Срiбна нiч. 3) Невiдкритi острови 4) Увертюра грози 5) Лiтня пора 6)Як козаче справи твоЇ? 7) Дума про козака 8) Старi рецепти моєЇ бабусi чи може матусi9) Моя доле


 [] 

Люба ненько УкраЇно моя

 []
 
Люба ненько УкраЇно моя,
Вiд Полiсся до Чорного моря,
З Карпат до Азовського бачу я -
Всюди сяє хлiб золотого поля.

Шумлять дрiмучi зеленi лiси,
В височiнь пiднiмаються гори,
Пером не опишеш такоЇ краси
I ланiв широкополих простори.

Вишневi, яблуневi повсюди сади,
Блакить заколисуe в небi сонце.
Все в полi росте, що посади,
I соловей зазирає в вiконце...

 []

Снiжнi перли
 
Пiдбiлена пухнаста крупа
Танцювала в повiтрi, ступа,
Та небесна синь була глуха,
Пороша все сипала i не гула.

Бiла бiлизна все покривала
Чистоту i холод полоскала
Темнi фарби неначе ховала
Снiжнi перли розсипала...
 
Срiбна нiч.

Сяйний мiсяць на небi
Срiбло зверху льє.
Сiрi тiнi ганебнi, 
Вiтер поривами б"є.

Зiрочки малi тендiтнi,
Як тi сироти самiтнi,
Як стиглi ягiдки лiтнi,
Мигкотять у повiтрi.

ПричаЇлись хмурi скелi
Бiля незнаного лiсу,
Лише осини веселi,
Радi старому бiсу.

Нiчна птаха закричала
Стрепехнула срiбну нiч.
Воднi срiбнi покривала
Сяють сотнями свiч.

Гомонять на лузi квiти
Серед сонних трав
Та i бавляться як дiти
Без поспiшних справ...

Невiдкритi острови

 [] 

Невiдкритi острови чекають
Перших своЇх пiонерiв,
Якi найти i гадки не мають,
Затишок для мiльйонерiв.
 
Але це таке все ж буває,
Якщо хтось острiв вiдкриває -
Безмiрну радiсть вiдчуває,
Дверi в незвiдане вiдчиняє.

Увертюра зливи.

 []
 
Небо миттю потемнiло
Стало гидко сiро - сiро
Навкруги усе зацiпенiло
Таeмниче стало дiло.

Нечесть комашню вхопила
Жодна птаха не летiла
Живнiсть зникла, полохлива,
Гроза нишком зрiла.

Вiтер куряву пiдняв
Пилюкою все осипав
Листочки нiжнi зiрвав
Викрутасами свистав.

Змiйки небо крають
Спалахи землю карають
Хмари самi черкають
Громи з трiском картають. 

Вiтри садочок тiпають
Немов скаженi ганяють
Першi краплини чiпають
Мов би ворожки гадають.

Небо заплакало - полило
Кулеметнi б"ють краплини.
Зашумiло, все поплило
КожноЇ секунди, i хвилини... 

Дощ миє зляканi дерева
Принишклi пильнi кущi
Подiбні на гриву лева
НаЇжаченi й густi.

Грiм

Мiж собою б'ються хмари
Струм пекельний долi звали
Не скiнчились старi свари
I вiд цього навiженi стали.

Буцiм вози в футбол грали
Серед щонайширшоi зали
Де за м'ячi були скали,
То поети так сказали - б.

Це страшенно грiм гримить
Дикий звiр i птах дрижить
I страх заколиcуe вмить
Бо ж так хочеться жить...

Лiтня пора

 [] 

Сонце небо освiтило
Горизонт Землi мило
Нiжнi променi лило
Блакить прозору склило.

Мала пташечка спiває
Тепла для себе благає,
I що буде далi не знає,
Вона не спiшить, зачекає.

Вiтер сьогоднi проспав
День теплий настав.
Нiхто з птахiв не програв
Прилетiвши на став.
*
Промiння сонця золотого
Чарiвне сяйво ллє
I листя клена молодого
На небi блакить в"є.

Росте пахуча м"ята,
Зеленie любисток запашний,
А поруч трава прим"ята
I окрас чорнобривця запальний.

Маки багрянцем палають,
Дзвоники дзвонять-спiвають,
Хмiль в"ється по плаю, 
Ромашки втоми не знають.

Аромати квiти розсiвають
Нiби - то по земному раю.
Лестки з роз злiтають,
Спiшать до рути, до гаю.

Як козаче справи твоЇ?

Як козаче справи твоЇ?
Лiпше всiх на цiй Землi!

Думами в хмарах лiтаю,
Нiчого вдома не маю,
Нiц в головi не тримаю,
I хата стоiть с краю...

 []
 
Литва. 2010. 11. 12
 
Дума про козака

Молода дiвчина козака чекала
I на синiй обрiй поглядала,
Поки не кохала - горя не знала,
І як квiтка росла - розцвiтала.

Гони коника скорiше до мене
Зима скiнчилась i листя зелене
Лети, як вiтер, а вiн i дожене.
Як менi жити, рiдна моя нене? 
 
***

Явiр, явiр - гiлля гнеться
Серце моe птахою б'ється
I свiт вiд радостi рветься
Хмiль кохання в душі в'ється.

Довго козак по свiтi мандруєш,
Щоб грiш сухий від пана мати.
Коли мене обнiмеш i поцiлуєш?
Пора додому, до рiдноЇ хати. 

Подоляночка

Розгулявся гомiн по дiбровi,
Туман доли срiблом заливає.
Очi волошковi, чорнi брови
МолодоЇ дiвчини що зазиває.

Весна - Красна мило усмiхнеться -
Рiдкiсна краса голубкою б'ється.
Подоляночка так щиро смiється,
Що товста коса хвилею в'ється.

Вийди кохана увечерi в садочок,
Хочу зазирнути у блакитнi очi,
Там я знаю затишний куточок,
Зоре моя ясна, свiтлоЇ ночi.

Люба подоляночко, чим заполонила?
Яке зiлля пiд шапку залила? 
В душi молодiй, що заворушила?
Полум'я кохання невже запалила?

Журба навiк в мене засипає -
Моє серце соловейком спiває,
Усю душу коханням заливає -
Воно як сокiл, до тебе злiтає.

Литва. 2011. 03. 11

Старi рецепти моєЇ бабусi i матусi

Коли в хатi добра господиня
Гарною трояндою цвiте -
Грошей, добра, повна скриня -
Гнiздечко затишне й мiцне.

Зустрiчає мила господарка:
Соломiя, Горпина чи Одарка,
Як тут гостю без подарка,
Коли вона славна, шпарка.

На столi закуска, повна чарка
Огiрочки хрусту вже чекають
I не вийде тут запарка -
Сало всi тут помiчають. 

Малосольнi смiються грибочки,
Що засоленi були у бочцi,
Печеня iз курочки - без сорочки
I вареники пухнастi, моцнi

З вишньою, черешнею i з сиром
Плавають в сметанi, як пар в банi
Шкварки так i зазирають з миром
Пироги з начинкою в гарячому станi.
 
Борщ украЇнський - він простий,
Чи полтавський, львiвський i смачний,
Ягiдний холодець i узвар золотий
Соложеник - яблуко, вишневий, маковий.

Товстий короп гречкою набитий,
Плювався зеленим укропом
I пiдливою смачною политий -
До кiсток розбирався скопом.

Грiзний сом запечений в печi
ДоЇдав свою зелену петрушку 
I з квасолею, горошком на плечi
Тихо чекав на щуку - подружку.

Обжарена i тушена шпундра така,
Отака ж індичка з чорносливом м'яка,  
Печеня Житомира тушено - золота,
Лемiшки, гречаники, пампушка свята.

Чекаe папушник украЇнський святковий
Iз хлiбом на рушнику, на маєтнім столi,
Що вважаeться казковий, цяцьковий -
Все не з'Їси, бо натреш на язицi мозолi...

Пахощi нiздрi твоЇ виривають,
Лоскоче i тягне за вуха буття,
Очата не знають що вибирають,  
Бо каша гречана і рiздвяна кутя.

- Мийте руки, йдiть до хати - 
Нас не треба тут прохати
Смачно Їсти, легко ковтати
Запашнi напоЇ i вільно стояти... 
 
I рученята давно зняли взуття,
Чуючи: мийте руки, прошу до столу
I знесли у вир тебе почуття -
Чемнiсть i сором ти кинув до долу.

Чатуe горiлочка на своiх ласунiв,
На пляшцi роса - пiт проступає,
Вiд мнимоi присутностi чаклунiв
I урочистий обiд наступає...

Це старi рецепти моєЇ бабусi,
Що залишились закрученi на вусi -
Я згадав Їх на весняному лузi,
Та й моєЇ матусi - Марусi...

Литва. 2011. 02. 24

Моя доле.

Вийди в чисте поле
Зазирни в зелений гай
Усмiхнися менi доле
Там на мене зачекай,

Чи до мене завiтай
Гарну пiсню заспiвай
Про наш рiдний край
Жити славне загадай.

Литва. 2011. 03. 03

Оценка: 5.53*10  Ваша оценка:

По всем вопросам, связанным с использованием представленных на ArtOfWar материалов, обращайтесь напрямую к авторам произведений или к редактору сайта по email artofwar.ru@mail.ru
(с) ArtOfWar, 1998-2015